Тема про килимах на стінах є однією з улюблених для тролінгу на просторах інтернету. Але багато хто навіть і не замислюються про те, звідки ж в СРСР все таки з'явилася традиція вішати килим на стіну. Сьогодні нам хочеться трошки покопатися в історії і все таки дізнатися істину і поділиться з вами інформацією.

До нас традиція вішати килим на стіну прийшла з царської Росії. Поміщики і дворяни розміщували килими на стінах як данина турецької моді. На сам же килим вішалися схрещені шаблі, рушниці або пістолети. Якщо подивитися картини російських художників, на яких зображений побут дворян, то можна побачити безліч килимів. Це явище не одноразово описано в творіннях Лермонтова, Пушкіна і багатьох інших письменників.

Турецькі, перські килими тоді були ознакою багатства їх володарів. Навіть у сучасному світі турецькі килими - справжні витвори мистецтва.

Деякі з ознак розкоші в СРСР стали доступні масам трудящих. Для звичайних людей мрія повісити на стіну розкішний килим, який дістається так важко, стала реальністю і символом достатку. Але крім естетичної складової була ще й практична складова такого звичаю. Килими відмінно справлялися з шумоізоляцією, зі збереженням тепла в приміщенні, а так само відмінно допомагали заощадити на шпалерах.

В умовах тотального дефіциту килими допомагали наповнити будинок затишком і комфортом при наявності мінімального набору меблів. Навіть якщо в кімнаті майже не було меблів, вона ставала затишній при наявності на стіні килима.

І хоча зараз над цією традицією найчастіше насміхаються, але вона залишається затребуваною. Враховуючи сучасний рівень розвитку виробництва килимів, зараз можна знайти такі екземпляри, які стануть справжніми шедеврами і викличуть справжній захват у будь-яких ваших гостей.

Килим на стіні - стара традиція, але з сучасними можливостями і зараз вона може успішно використовуватися.